Всі в очікуванні прийняття законопроекту №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”.

Реформи це добре, та що від них очікувати подивимось на практиці. Думки та висновки експертів різняться, але зміни будуть і до них треба бути готовими.

Сьогодні, як і за всю історію людства, головною проблемою залишається боротьба за землю.

Найбільші суперечки під час підготовки законопроекту зосередженні навколо зняття мораторію з відчуження земель с/г призначення, зокрема щодо переважного права орендарів на купівлю ділянок с/г призначення.

Орендарів с/г земель дуже турбує намагання надрокористувачів також отримати першочергове право на землі.

Сьогодні переважне право на придбання земельних ділянок належить орендареві — саме про це йдеться у Законі України «Про оренду землі». В Україні понад 90% земель с/г призначення перебувають в оренді с/г підприємств.

Тому, загрозою для агробізнесу є законодавча ініціатива надати надрокористувачам першочергове право на купівлю земельних ділянок с/г призначення. Оскільки це призведе до зміни цільового призначення земель, що в свою чергу зменшить площі с/г земель та обсяги аграрного виробництва.

Хвилювання не безпідставні, але з впевненістю можу сказати цього ж бояться і надрокористувачі. Проблема отримання земельної ділянки є основною перешкодою у роботі надрокористувача.

Багато родовищ з високою економічною привабливістю не розвиваються, оскільки практично неможливо вирішити питання з отримання земельного відводу. Держава надаючи дозвіл на користування надрами залишає надрокористувача сам на сам з проблемою отримання земель, і тут не треба забувати , що надрокористувач вже сплатив дуже значні кошти, ще навіть не почавши користуватись надрами.

У результаті дуже багато випадків, коли компанія виграла аукціон, купила спеціальний дозвіл, але розпочати роботу не може.

Тож постає питання, чиє право має гарантувати/забезпечити Закон, сільгоспвиробника чи надрокористувача?

Я думаю відповідь повинна критися в раціональності та доцільності використання даних ділянок, виключно з метою розвитку держави.

Боротьба за землю була є і буде, але основне, щоб вона була задля розвитку бізнесу, а не слугувала перешкодою або предметом легкої наживаюи чи механізмом зловживання та маніпулювання.